Методична робота

Доповідь на проблемний семінар викладачів ПТНЗ Чернігівської області на тему:

"Дієві способи активізації розумової діяльності учнів"

Одним із важливих завдань викладача математики на уроці є активізація розумової діяльності учнів, уміння допомогти кожному засвоїти матеріал на такому рівні, який дасть можливість вільно орієнтуватися в житті.

«Математика розум до порядку приводить» - ці слова належать великому М.В. Ломоносову. Це дійсно так. Адже однією з найбільш важливих характеристик мислення є його логічність, можливість робити правильні висновки, аналізуючи наявні факти.

Про людину, у якої добре розвинене логічне мислення, говорять, що вона ґрунтовно мислить, чітко розмежовує поняття, оперує конкретними фактами. Ця найцінніша риса виникає та розвивається головним чином при вивченні математики, зокрема, в процесі розв’язування задач. Вивчення математики формує не тільки логічне мислення, а й багато інших рис людини: здогадливість, критичність, акуратність у роботі, цілеспрямованість та ін.   

Активізація розумової діяльності учнів на уроках математики включає в себе і формування просторового уявлення, і розвиток логічного мислення, і уміння вгадувати наперед результат, уміння розумно шукати правильний шлях в самих складних та заплутаних умовах задач.

Висока результативність навчання учнів досягається перш за все тоді, коли проводиться велика робота по розвитку мислення та навченості учнів прийомам розумової діяльності. Адже не секрет, що для відповіді на будь-яке запитання необхідно докласти деякі розумові зусилля кожному учневі. І якщо при відповіді на одне запитання потрібно лише відображення закладених в пам’яті знань, то при відповіді на інше- потрібні більш значні зусилля розуму. Тому виклдачам потрібно завжди пам’ятати про чотири рівня засвоєння знань учнями.

Перший рівень - репродуктивний. Він передбачує виконання завдань, що потребують відображення знань без особливих змін: факти, закони, поняття, правила, готові висновки. На практиці більшість учнів без труднощів відображають такий матеріал.

Другий рівень - рівень стандартних операцій, що передбачує оперування знаннями в стандартних умовах (за зразком, правилом, вказівками). В середньому більше половини учнів легко виконують завдання такого рівня.

Третій рівень - аналітико-синтетичний, який передбачає наявність умінь аналізувати, синтезувати та робити висновки. Для виконання завдань на такому рівні необхідні суттєві перетворення в структурі набутих учнями знань, умінь в застосуванні навичок логічної обробки матеріалу (пояснення внутрішньої суті матеріалу, виділення головного, уміння давати оцінку, порівнювати, доводити, узагальнювати, конкретизувати). Виконання таких дій потребує вже більш високого мислення та розумової діяльності. Як правило, тільки четверта частина групи виконує подібні завдання.

Четвертий рівень - творчий, при якому необхідно вміти застосовувати знання в змінених умовах, в нестандартних задачах. З математики в нашому навчальному закладі не так часто зустрічаються діти, які виконують творчі завдання на належному рівні. Але необхідно розвивати своїх учнів, вчити їх знаходити правильні розв’язки та виходи в нестандартних ситуаціях чи задачах. Велике значення на цьому етапі має заохочення, похвала, допомога викладача.

Отже, що найцінніше для кожної людини? ”Здоров’я”,- не замислюючись, скаже кожен, а мені хочеться добавити: “Мислення”.

В. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Наскільки заманлива, чудова, всесильна наука математика. 

В даній роботі я пропоную декілька способів розвитку пізнавальної активності учнів, які використовуються мною на уроках у різній степені в залежності від віку учнів (10,11, після 11 кл.), матеріалу, теми, особливостей учнівського колективу.

Всі запропоновані прийоми народжувалися поступово протягом років, частина з них пішла із підручників, із досвіду роботи інших викладачів, деякі з них вигадані мною.                          

Декілька способів, прийомів та методів, які допомагають активізувати пізнавальну діяльність учнів.

1. Груповий метод при розв’язанні задач. Робота в парах.

Зокрема, мною був проведений відкритий урок з алгебри з учнями другого курсу. Тема «Похідна». Урок проходив у вигляді гри «Карусель», з використанням інтерактивного методу навчання (інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог).

Чому «Карусель»? Учні отримували диференційовані завдання завдання по підгрупах на кольорових картках. Найбільш ефективні результати при застосуванні ІАМН можна отримати при організації роботи учнів малими групами. Основною ціллю у застосуванні даного методу я вбачала опрацювання, закріплення, повторення вивченого матеріалу, вирішення проблем, розвиток творчого мислення учнів, комунікативних навичок. Результатом застосування цього методу було: висока активність і мотивація учнів, високе засвоєння навчальної інформації, розвиток особистісних якостей учнів, розвиток навичок роботи в команді.

2. Різні форми роботи з підручником. Графічні вправи за підручником Афанасьєва та ін. Математика 10, 11.

3. Диференціація домашнього завдання.

4. Самостійні роботи з використанням аналогій, порівнянь.

Учням подобаються завдання «знайди правильну відповідь». Це схоже на тестові завдання, але формулювання інше.

Часто виникає ситуація: учень отримав завдання знайти первісну функції, а він допускає помилки при знаходженні похідної.

Практика показала, що використання порівнянь значно зменшує кількість помилок в учнів і їх роботу з первісною робить більш цікавою.

Наприклад.

Ще до знайомства з означенням первісної корисно дати учням завдання:

1)                 Знайти похідну функції :

а)  f(t)= 2t³ – 0,3;                        

2)                 Знайти функцію, що її похідною була дана функція:

а)   у (х)=6х².

Рішення таких задач дозволяє краще засвоїти поняття первісної та її властивості.

5. Використання на уроках елементів історизму,  зацікавленості (кросворди, ребуси, задачі на усний рахунок, фрагменти анімованих занять та відео уроків (Секція математиків у жовтні минулого року)).

6. Використання перфокарт.

Зокрема перфокарти широко використовуються мною на уроках геометрії.                                                    

Перфокарта являє собою подвійний листок із зошита в клітинку,  на одній стороні якого вирізані три рамки розміром 9х5 см. Проміжок між рамками 1см. Зліва від кожної рамки виконаний малюнок, на якому зображені різні геометричні фігури, пов’язані між собою відношенням належності перетину, паралельності, перпендикулярності і т. д.

В залежності від теми, що вивчається, можна ускладнювати креслення, доповнюючи новими фігурами та новими відношеннями. 

Використання перфокарт можна здійснювати як на початку , так і в кінці уроку. Для цього в перфокарту кладеться чистий листок , на якому учень пише своє прізвище. Перед ним ставиться завдання: описати словами у відповідному віконечку, що він баче на малюнку. Після виконання роботи листок виймається і передається іншому учню, котрий повинен виконати зворотне завдання: зліва від опису побудувати малюнок.

Робота з перфокарткою може бути ускладнена вимогою, щоб побудована учнем фігура чи креслення була рівна зображенню на перфоркартці.

Використання перфокарт можна як при закріпленні вивченого матеріалу, так і при підготовці до розв’язку задач, в цьому випадку при створенні малюнка на перфокартці використовується умова задачі.

Як показує досвід, учні із задоволенням працюють з перфокартами. Вони краще запам’ятовують геометричні поняття, їх суттєві ознаки та властивості, вчаться коротко і точно висловлювати свої думки.

7. Використання проблемних ситуацій. Щоб привчити учнів самостійно мислити, викликати в них віру у власні сили, виховати впевненість у своїх можливостях, необхідно примусити пройти їх через певні труднощі, а не подавати все в готовому вигляді.

8. Тестування. Використання комп’ютерних технологій на уроках математики.

9. Розв’язування  задач з професійною направленістю.

Наприклад, на уроках геометрії при вивченні взаємного розміщення площин у просторі учням із спеціальності «Електрогазозварник» потрібно навести приклади існуючих зварних сполучень, котрі демонструють паралельні, перпендикулярні площини та площини, що перетинаються. Для закріплення поняття кута між прямою та площиною розглядається інша задача: визначити кут нахилу електрода до зварювальної поверхні при зварці кутового сполучення.

Завдання: Зварювальнику необхідно виконати роботу: зварити 35 залізних дверей прямокутної форми з кутниками 45 мм та листа заліза товщиною 5 мм та розміром 0,9 м на 1,8 м. Скільки електродів зварювальник затратить на виконання роботи та яку заробітну плату він отримає, якщо за кожен використаний електрод йому заплатять 13 грн.? (взяти за основу, що одним електродом можна зварити шов розміром 25 см).

Практика показує, що розв’язування виробничих задач, під час якого учні знайомляться з такими поняттями, як норма виробництва, облік та оплата праці, витрати виробництва, продуктивність праці тощо, сприяє розвитку інтересу до навчання.

При вивченні взаємного розміщення площин у просторі учням пропонуються приклади існуючих зварних з'єднань. Ці приклади демонструють паралельні площини, площини, що перетинаються, та перпендикулярні площини.

10. Робота гуртка «Юні математики».

У позаурочний час, зокрема на гуртку, учні виготовляють макети геометричних фігур, котрі вивчаються за планом; розробляють та креслять кросворди, ребуси, якими зручно користуватися при повторенні вивченого навчального матеріалу. 

Всі методи та прийоми, котрі я використовую у своїй діяльності направлені на забезпечення поетапного вивчення матеріалу, засвоєння цілісних знань, навиків, умінь по кожному розділу програми. При цьому максимально враховую особливості контингенту, психолого – дидактичні закономірності засвоєння системних знань про об’єкт, що вивчається.