Виховна робота



Доповідь на віртуальний майстер - клас


«Формування національної свідомості учнів у контексті до європейського освітнього простору"


«Два людських винаходи можна вважати найтяжчими: мистецтво керування і мистецтво виховання»
І. Кант
Морально-духовне становлення учнівської молоді, їх підготовка до активної, твор­чої, соціально - значущої, сповненої особистісного сенсу життєдіяльності є найважливішою складовою розвитку суспільства та держави. Напрями державної політики в галузі вихован­ня сформульовані у законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", у Національній доктрині розвитку освіти, Конвенції ООН про права дитини. Закладена в них методологія вихо­вання надає пріоритет розвиненій особистості, її життєвому й професійному самовизначенню, самореалізації, життєтворчості згідно з національними цінностями та в контексті ідеї інтеграції Української держави у європейський простір.
Прийняття Україною європейських цінностей передбачає необхідність переоцінення та укріплення позицій в соціально-економічній, демографічній, національній та духовній сферах нашої держави. Тому на сучасному етапі розвитку суспільства виникає необхідність вивчення світового досвіду у вирішенні  нагальних проблем виховання та освіти учнівської молоді. Використання позитивного педагогічного досвіду зарубіжних країн безсумнівно сприятиме вдосконаленню національної системи освіти, так як соціально-економічні зміни в житті сучасного українського суспільства.
Формування громадянина в Україні сьогодні детерміноване суспільними процесами, суперечність і складність яких полягають у тому, що наша країна стала на шлях одночасної побудови національної держави і громадянського суспільства. Розвинені країни Європи ці процеси започаткували значно давніше і продовжують удосконалювати їх сьогодні. Становлення громадянина України в умовах сьогодення базується на системі громадянського виховання в умовах сім’ї, родини, навчальних закладів, установ культури, громадських організацій та об’єднань тощо. Система громадянської освіти й виховання в Україні є недосконалою і потребує концептуального підходу.
Посилена увага до проблем громадянського виховання зумовлена також тенденціями європейської інтеграції. Єдиний європейський освітньо-виховний простір стає для України суспільно значущим і актуальним. При цьому кожна країна розробляє і впроваджує власну стратегію громадянського навчання й виховання підростаючого покоління у третьому тисячолітті.
Європейський вибір України означає необхідність критичного осмислення і творчого використання досвіду європейського суспільства, особливо у сфері освіти і виховання. Україна виявляє значну зацікавленість до вивчення сучасних виховних процесів у країнах Європи. Звичайно, в кожній державі громадянське виховання має свої особливості. Так, наприклад, у Великій Британії та Франції громадянськість педагоги розглядають як ядро патріотизму і засіб виховання законослухняного громадянина, а разом з тим і компетентного, повноправного громадянина Європи. Тож виховання рис громадянськості у молоді набуває сьогодні особливого значення, що пов`язано з розбудовою єдиного європейського освітньо-виховного простору. З огляду на це важливим і актуальним є концептуальне осмислення теоретичних та прикладних засад громадянського виховання, визначення його сутності, цілей і завдань, ґрунтовне розкриття творчого потенціалу виховних і навчальних програм, що діють у країнах Європи; розширення компетенцій з урахуванням виховної ситуації в Україні; вивчення традиційних і сучасних методик виховання громадянськості у країнах Європи з метою використання всього раціонального, корисного та культуровідповідного для української освітньої практики.
На кого ж має бути спрямована дія громадянської освіти? Освітяни європейських країн розробили декілька варіантів відповідей на це запитання. Різняться вони підходами до визначення об'єктів спрямування такої дії. Розглянемо один з них. Отже, об'єктами громадянської освіти є:
-          суспільство. Дія громадянської освіти спрямована на суспільні об'єкти— соціальні групи людей. Головною є просвітницька діяльність. Серед важливих напрямів європейські педагоги називають права людини і демократичні відносини в суспільстві. Основна вимога такої освіти — неперервність, тобто «освіта протягом життя»;
-          учнівська молодь. На думку багатьох педагогів, цю групу варто виділити як окремий об'єкт спрямування дії, ґрунтується на навчальному закладі — основній ланці освітнього процесу. В ході педагогічного впливу в учнів мають бути сформовані вміння і навички існування в суспільстві, розуміння необхідності власного розвитку і внеску в життя суспільства.
Стержнем у виховній роботі має стати національна ідея, рушійна сила становлення, розвитку та функціонування будь-якої нації. Такою ідеєю на сьогодні є «Україна – єдина країна!» Україна утворилась як поліетнічна держава, у ній споконвіку проживають різноманітні компактні етнічні групи: українці, росіяни, угорці, румуни, молдавани, поляки, татари, євреї і т.д. Слід пропагувати своєрідний «вінок» національних традицій України. Ми живемо в часи інтеграції. Кожна держава, яка застрягне у міжетнічних та міжнаціональних конфліктах, зупиниться у своєму розвитку. Поглянемо на сучасні успішні держави. Моноетнічна Японія стала однією з наймогутніших лише тоді, коли відкрила себе світові й перестала демонструвати своє самурайство. У США кожен американець – справжній патріот. При цьому в цій країні ніколи не було єдиного етносу (навіть індійські племена не об’єднані в єдиний етнос). Федеративна Німеччина також стала сильною лише тоді, коли велика кількість земель, незалежних держав, об’єдналися. Але хіба не процвітають у цих країнах національні традиції, хіба там відсутній національно-патріотичний дух?
В сучасних умовах європейський вектор зумовив виховання патріотизму. Так дійсно, патріотизм не можна нав’язати, його тільки можна виховати.
Сучасне виховання має відігравати випереджальну роль в демократичному процесі, ставати засобом відродження національної культури, припинення морально-духовної деградації, стимулом пробудження таких якостей, як совість, патріотизм, людяність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість тощо; гаран­том громадянського миру і злагоди в суспільстві. З огляду на це діяльність класного керівника мусить будуватися так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації та гуманізації відносин між нею та довкіллям.
Актуальність питання «Формування національної свідомості учнів у контексті до європейського освітнього простору» незаперечна. Адже Україна є найетнічною державою, в якій проживають представники близько 130 національностей. Доля нації значною мірою залежить від громадянської позиції молоді, починаючи з тих, хто знаходиться на учнівських лавах. Саме їм належить зберегти і продовжити славні сторінки життя українського народу, його традиції і звичаї, пам'ятки культури і підтримувати курс на відродження української нації, розбудовувати українську державу і вести її до світового визнання на високому рівні.
Відповідно до Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні одними із основних принципів виховання є:
принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у дітей та учнівської молоді національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, шанобливо­го ставлення до його культури; здатності зберіга­ти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
принцип полікультурності, який передбачає інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей, до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід'ємну складову загальнолюдської культури.
Тому формування національної свідомості учнів у контексті до європейського освітнього простору займає вагоме місце у сучасному виховному процесі. А останні події, що відбуваються у нашій державі, спонукали мене, як класного керівника, приділити більше уваги цьому питанню.
Я класний керівник учнів ІІ курсу, дівчат, що оволодівають професією «Швачка. Кравець». Ще в І семестрі І курсу мною серед учениць було проведено опитування на тему «Вшанування національних традицій у вашій сім’ї» та анкетування «Я- патріот» (Додаток1). Ми говорили про те, які національні традиції вони знають, де про них почули (в сім’ї чи в школі), як ваша родина відзначає відомі свята, і які саме національні свята, чи говорять у родинах дівчат українською мовою. Це ж саме опитування я провела нещодавно. І воно показало, що інтерес до національної культури зріс у сім’ях дівчат, напевно останні події зачепили душевні нотки тих людей, які були байдужі до національних традицій ще якийсь рік тому. З національними цінностями учні  зустрічаються в сім'ї та в навчальному закладі. У ліцеї цей процес проходить двома напрямкам: через навчальні предмети і вдало організовану виховну роботу.



Програма
«Формування національної свідомості учнів»:
Інноваційні форми проведення заходів:
n години пам’яті,
n години зустрічей,
n години інформування,
n усні журнали із залученням Інтернет ресурсів, використанням мультимедійних презентацій, відеороликів,
n навчальні дебати (є важливим засобом розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого висловлювання)

Кожна учениця веде «Листи про добре і прекрасне»
«Любити свої враження дитинства, свій навчальний заклад, своє місто чи село, свою країну, свою культуру і мову необхідно для морального  вибору людини. Адже людина - це не  степова рослина  перекотиполе, яку осінній вітер гонить степом».
Д.С. Лихачов
Занотовують найкращі враження, які вони отримали в певний період свого життя (день, місяць, під час поїздки з родиною та ін.)


Більшість учениць групи входять до складу членів історичного клубу в ліцеї, де вони мають можливість глибше ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути самобутність та неповторність культури представників всіх націй, що становлять українську політичну націю.

Становлення української державності, інтеграція в європейське і світове співтовариство,побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, націю, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями ре­формування навчально-виховного процесу.
Ми - сильна, гарна нація! Ми – патріоти своєї держави! Ми - нація, яка переможе!
 Але щоб претендувати на місце в європейському суспільстві, ми повинні показати свій рівень сформованості національної свідомості. І цей рівень повинен бути найвищим!..

Немає коментарів:

Дописати коментар